День пам’яті: 1/14 листопада
Святі Косма і Даміан, рідні брати за плоттю, походили з Асії. Їхній батько був язичником, а мати, на ім’я Феодотія, - християнкою. Після смерті чоловіка вона залишилася вдовою і, проводячи своє життя в ревному служінні Христу, цілковито присвятила себе богоугодному життю. Вона була подібна до тієї вдови, яку прославляє апостол: «Справжня вдовиця і самотня надіється на Бога і перебуває в благаннях і молитвах день і ніч» (1 Тим. 5:5).
Сама живучи богоугодно, Феодотія навчила цього і своїх улюблених дітей - Косму та Даміана. Вона виховала їх у доброму наставленні в християнській вірі, навчила пізнавати Божественне Писання і спрямувала до всякої чесноти.
Досягнувши зрілого віку й утвердившись у непорочному житті за законом Господнім, Косма і Даміан стали немов два світильники на землі, що сяяли добрими ділами. Вони отримали від Бога дар зцілення і дарували здоров’я душам і тілам, лікуючи всілякі хвороби, зцілюючи всяку недугу й усяку рану серед людей та виганяючи злих духів.
Вони допомагали не лише людям, а й тваринам, і ні від кого нічого за це не брали. Бо чинили все не заради прибутку, не задля збагачення золотом чи сріблом, а заради Бога, прагнучи через любов до ближніх виявити свою любов до Нього.
Не власної слави шукали вони своїм лікарським служінням серед людей, а слави Божої. Зцілювали недуги задля прославлення імені Господа, Який дарував їм таку благодатну силу лікування.
Вони визволяли людей від хвороб не стільки зіллям, скільки іменем Господнім, без плати й винагороди, даром, виконуючи Христову заповідь: «Даром одержали, даром давайте» (Мф. 10:8). Тому віруючі й назвали їх безвідплатними лікарями та безсрібниками.
Пройшовши так доброчесно шлях свого земного життя, вони мирно й благочестиво відійшли до Господа. Святі прославилися численними чудесами не лише за життя, але й після своєї кончини. Вони є ревними заступниками перед Богом і благодатними цілителями наших душевних і тілесних недуг.
Про їхнє нестяжання та безвідплатне лікування
Про нестяжання святих Косми й Даміана та їхнє безвідплатне лікарське служіння збереглося таке передання.
Одна жінка на ім’я Паладія багато років лежала на одрі хвороби, не отримуючи жодної допомоги від різних лікарів. Почувши про святих Косму й Даміана, які зцілювали всілякі недуги, вона послала до них людей із проханням відвідати її перед смертю.
Святі, почувши це прохання, прийшли до її дому. І відразу ж ця жінка, за своєю вірою, отримала зцілення через прихід святих лікарів. Вона підвелася цілком здоровою, прославляючи Бога, Який дарував Своїм рабам таку благодать зцілення.
На знак вдячності своїм цілителям за це благодіяння вона захотіла принести їм дарунок. Але святі нічого й ніколи ні від кого не приймали, бо не продавали благодаті, отриманої від Бога.
Тоді жінка вирішила вблагати хоча б одного з них прийняти від неї найменший дар. Узявши три яйця, вона таємно прийшла до святого Даміана й почала благати його іменем Божим прийняти від неї ці три яйця в ім’я Пресвятої Тройці.
Даміан, почувши ім’я Триєдиного Бога, прийняв від жінки цей малий дар - не заради винагороди, а з благоговіння перед святим іменем, яким вона його заклинала.
Довідавшись згодом про це, святий Косма дуже засмутився і перед своєю кончиною заповів, щоб Даміана не ховали поруч із ним, бо вважав, що той порушив Господню заповідь, прийнявши від жінки винагороду за зцілення.
Святий Косма спочив у Господі. Через деякий час настала й година кончини Даміана, і він преставився від тимчасового життя до вічного.
Люди опинилися в скруті, не знаючи, де поховати Даміана, адже пам’ятали заповіт святого Косми й не наважувалися покласти брата поруч із ним.
Коли вони перебували в такому здивуванні, несподівано з’явився верблюд, який раніше був одержимий бісом, але отримав зцілення від святих братів.
Верблюд заговорив людським голосом, повеліваючи їм не вагатися й поховати Даміана поруч із Космою, оскільки той прийняв від жінки три яйця не заради винагороди, а заради імені Божого.
Так чесні мощі обох святих були покладені разом у місцевості, що називалася Фереман.
Чудо зцілення землероба від змії
Одного разу, під час жнив, один із місцевих жителів вийшов жати на своє поле. Знемігши від сонячної спеки й бажаючи відпочити, він підійшов до дуба, ліг у його затінку та міцно заснув.
Поки він спав, через відкритий рот у його тіло заповзла змія.
Прокинувшись, землероб спочатку не відчув жодного болю, тому знову взявся до праці на своєму полі.
Коли ж настав вечір, він повернувся додому, повечеряв і ліг відпочивати. Раптом чоловік відчув нестерпний біль, бо змія почала терзати його нутрощі.
Не витримуючи страждань, хворий почав голосно кричати й розбудив усіх домашніх.
Рідні підійшли до нього і, побачивши його страшні муки, нічим не могли допомогти. Вони навіть не розуміли, що це за недуга.
Тоді страждалець, не отримавши допомоги від людей, звернувся до святих скорих помічників - Косми й Даміана - і вигукнув:
- Святі лікарі, Космо й Даміане, допоможіть мені!
Святі негайно поспішили йому на допомогу. Хворий поринув у глибокий сон, і під час сну змія виповзла з його рота.
Усі, хто бачив це чудо, сповнилися трепету й прославили святих угодників Божих.
Коли змія виповзла, чоловік одразу прокинувся і, за допомогою святих безсрібників, цілковито одужав.
Чудесне визволення дружини Малха від диявольської спокуси
У тій місцевості жив також чоловік на ім’я Малх. Він мешкав неподалік храму святих лікарів Косми й Даміана у Феремані.
Збираючись вирушити в далеку дорогу, Малх привів свою дружину до храму й сказав їй:
- Ось я вирушаю в далеку путь, а тебе віддаю під покров і заступництво Косми й Даміана. Залишайся вдома, доки я не надішлю тобі умовленого знака, за яким ти впізнаєш, що він від мене. І якщо Бог благоволить, я надішлю тобі цей знак і візьму тебе до себе.
Доручивши таким чином свою дружину святим, Малх вирушив у дорогу.
Через кілька днів диявол набув вигляду одного знайомого чоловіка і, прийшовши до дружини Малха, показав їй саме той знак, про який говорив її чоловік, обіцяючи: «Надішлю тобі знак і візьму тебе до себе».
Показавши цей знак, диявол звелів жінці йти за ним до чоловіка.
- Твій чоловік послав мене по тебе, - сказав він, - щоб я привів тебе до нього.
Жінка відповіла:
- Цей знак я знаю, але йти з тобою не хочу, бо мене віддано під покров святих безсрібників Косми й Даміана. Якщо ти бажаєш, щоб я пішла з тобою до чоловіка, то спочатку ходімо до храму святих. Там візьмешся за край святого престолу й поклянешся мені, що не заподієш мені в дорозі жодного зла.
Диявол погодився і, прийшовши з нею до храму, взявся за край святого престолу та присягнув, кажучи:
- Клянуся силою Косми й Даміана, що не заподію тобі в дорозі жодного зла, а приведу тебе до твого чоловіка.
Почувши цю клятву, жінка повірила лукавому бісові, який з’явився в образі знайомої людини, і вирушила за ним.
Спокусник же, повівши її, завів у безлюдне й непрохідне місце, де задумав учинити над нею наругу та вбити її.
Побачивши, що опинилася у великій небезпеці, жінка звела очі до неба й із глибини серця взивала до Бога:
- Боже, молитвами святих Твоїх Косми й Даміана допоможи мені й поспішай визволити мене з рук цього вбивці!
І тієї ж миті з’явилися скорі помічники - святі безсрібники Косма й Даміан.
Диявол, побачивши їх, залишив жінку й кинувся навтіки. Піднявшись на високий стрімкий берег, він кинувся у прірву й зник.
А святі, взявши жінку, привели її додому.
Жінка, вклоняючись їм, говорила:
- Дякую вам, владики мої, що визволили мене від страшної загибелі. Благаю вас, скажіть мені, хто ви, щоб я знала, кому маю дякувати до кінця свого життя.
Вони відповіли:
- Ми - раби Христові, Косма й Даміан, яким твій чоловік доручив тебе перед тим, як вирушити в дорогу. Тому ми й поспішили тобі на допомогу та, благодаттю Божою, визволили тебе від диявола.
Почувши ці слова, жінка від страху й радості впала на землю, а святі стали невидимими.
Жінка ж голосно прославляла й дякувала Богові та Його святим рабам - Космі й Даміану.
Прийшовши до храму, вона зі сльозами припала до ікони святих і розповіла всім про те, що з нею сталося, - як Господь явив їй Свою милість за молитвами Своїх угодників.
Вона молилася такими словами:
- Боже отців наших, Авраама, Ісаака, Якова та їхнього праведного потомства! Ти погасив вогняну піч для трьох отроків, Ти допоміг рабі Твоїй Феклі на видовищі. Дякую Тобі, що визволив і мене, грішну, з диявольських тенет через угодників Твоїх Косму й Даміана.
Поклоняюся Тобі, Який твориш дивні й преславні чудеса, і славлю Тебе, Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки віків. Амінь.