Великомучениця Параскева народилася в місті Іконії, що в Малій Азії. Її батьки особливо шанували п’ятницю — день, коли Господь Іісус Христос зазнав хресних страждань. На честь цього дня вони й назвали свою доньку П’ятницею (грецькою — Параскева).
Ще в ранньому віці Параскева залишилася сиротою. Досягнувши повноліття, вона дала обітницю дівоцтва й присвятила себе поширенню Христової віри серед язичників.
У 300 році до міста прибув воєначальник імператора Діоклетіана, якому було доручено винищувати християн. Параскева відмовилася принести жертву ідолам, за що її піддали жорстоким катуванням. Святу підвісили на дереві й терзали її тіло залізними цвяхами, а потім, укриту глибокими ранами до самих кісток, ледь живу кинули до темниці.
Однак Господь не залишив святу страдницю і чудесним чином зцілив її. Жорстокий мучитель не напоумився навіть після цього чуда й продовжив катувати святу Параскеву. За його наказом її знову підвісили на дереві та обпалювали палаючими смолоскипами. Зрештою великомучениці відсікли голову мечем.
Християни з благоговінням поховали тіло святої Параскеви. Від її святих мощей подавалися численні зцілення недужим.
Серед православних християн свята Параскева, яку також називають П’ятницею або Петкою, здавна користувалася особливою любов’ю та шануванням. На її честь освячували храми й придорожні каплиці, а саму святу вважали покровителькою полів і худоби. У день її пам’яті віряни на Русі приносили до храмів плоди землі для освячення.
Святу Параскеву шанують як цілительку душевних і тілесних недуг, покровительку родинного добробуту та щасливого сімейного життя.
На іконах великомученицю Параскеву зображують як сувору подвижницю, високу на зріст, із сяйливим вінцем навколо голови.
