Політично заангажовані люди та противники християнських святинь при кожній нагоді намагаються акцентувати увагу на нібито проросійському характері шанування Казанської ікони Пресвятої Богородиці.
Зауважимо одразу: упродовж століть загальнонародне шанування Казанської ікони справді активно використовувала у своїх політичних цілях Російська імперія.
Але чи можна цей факт поставити у вину Пресвятій Богородиці, Яка являє Свою милість і через Казанську ікону?
Хіба не до Божої Матері звертаються прості люди, молячись перед Її чудотворним образом?
Тож залишімо політичні оцінки тим, хто займається політикою, а самі погляньмо на духовний зміст шанування Казанської ікони віруючими людьми.
З історії
Згідно з церковним переказом, образ було віднайдено 1579 року в Казані після великої пожежі. Місце його перебування Богородиця відкрила уві сні дев’ятирічній дівчинці Матроні. Опис цієї події склав казанський священник Єрмолай — майбутній патріарх Єрмоген. Саме він засвідчив і перші чудеса, що сталися від новоявленої святині.
У XVIII–XIX століттях шанування Казанської ікони набуло значного поширення і серед українців.
В українській церковній традиції здавна особливе місце посідає шанування Пресвятої Богородиці. Свята Покрови, Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці, а також численні місцеві чудотворні образи стали невід’ємною частиною народного благочестя.
Тому новий богородичний образ не сприймався як щось богословськи чуже. Для звичайного вірянина це була насамперед ікона Матері Божої, а не державний символ чи емблема іншого народу.
Зрозуміла іконографія
Казанський образ належить до скороченого іконографічного типу Одигітрії («Путівниці»). На іконі зображено Пресвяту Богородицю та Богонемовля Христа, Який благословляє.
Сам цей іконографічний тип був добре знайомий українцям задовго до появи Казанської ікони. Українські музеї зберігають численні давні образи Богородиці Одигітрії з Волині та інших регіонів України.
Домашнє шанування
Казанську ікону здавна використовують:
● для благословення молодят;
● як родинний образ;
● у молитвах за дітей;
● під час хвороб;
● у разі небезпеки для дому;
● перед далекою дорогою або військовою службою.
Саме таке домашнє шанування значною мірою сприяло широкому поширенню Казанської ікони серед православних християн.
Щороку 21 липня Православна Церква звершує вшанування Казанської ікони Божої Матері на згадку про її віднайдення в Казані 1579 року.