10 жовтня - день церковного вшанування Браїлівської ікони Божої Матері.
Браїлівська ікона Пресвятої Богородиці - одна з давніх православних святинь Поділля. Її історія налічує кілька століть, сповнена драматичних подій, втрат, повернень та свідчень про чудесну допомогу Божої Матері.
1. Історія ікони сягає щонайменше XVII століття. За монастирським переданням, у 1635 році шляхтич Михайло Кропивницький пожертвував образ Богородиці заснованому ним Благовіщенському жіночому монастирю у Вінниці.
2. Спочатку святиня перебувала не в Браїлові. Лише 1845 року жіночий монастир було переведено з Вінниці до Браїлова, де він отримав назву Свято-Троїцького. Так образ став відомим як Браїлівський.
3. Богородиця і Христос зображені в коронах. Це одна з характерних особливостей ікони. Пресвята Діва правою рукою молитовно звертається до Свого Сина, а лівою підтримує Богонемовля. Христос благословляє правою рукою, тримаючи Євангеліє в лівій.
4. Ікону шанували не лише православні. Історичні описи свідчать, що до Браїлівського образу Богородиці з благоговінням ставилися також католики Поділля. Святиня була відома далеко за межами монастиря.
5. У Браїлівському монастирі шанують два різні образи з подібною назвою. Це Браїлово-Ченстоховська та Браїлово-Почаївська ікони. Вони відрізняються іконографією та історією. Через спільну назву їх нерідко плутають.
6. Один із Браїлівських образів був віднайдений у Почаївській лаврі. У 1887 році протоієрей Андрій Хойнацький виявив там ікону з написом, що пов'язував її з Браїловом. Наступного, 1888 року, цей образ урочисто перенесли до Браїлівського монастиря. Йдеться саме про Браїлово-Почаївську ікону.
7. У роки гонінь святиню переховували віряни. Після закриття монастиря 1932 року Браїлово-Ченстоховський образ зберігали парафіяни. У 1942 році його повернули до обителі, але 1962 року монастир знову закрили.
8. Ікона десятиліттями перебувала поза монастирем. За церковними свідченнями, 1984 року одна з парафіянок передала збережений образ священнику Іоанну Луканову. Понад десять років святиня перебувала в його оселі.
9. У 1995 році відбулося урочисте повернення ікони. Браїлово-Ченстоховський образ хресним ходом перенесли з Вінниці до Свято-Троїцького монастиря. Його помістили над Царськими вратами головного собору, а для святині виготовили позолочений кіот.
10. Перед іконою зафіксовано численні свідчення про зцілення. У церковних джерелах повідомляється про випадки допомоги людям, які з вірою зверталися до Пресвятої Богородиці. Саме тому Браїлівський образ особливо шанують як чудотворний, а до монастиря приходять паломники з молитвами про здоров'я, духовне зміцнення та допомогу в життєвих випробуваннях.
Важливе історичне уточнення. В оповідях про Браїлівські святині часто змішуються історії двох різних ікон. Зокрема, події 1672 року та віднайдення образу в Почаєві 1887 року пов'язують із Браїлово-Почаївською традицією, тоді як історія дарування 1635 року й повернення 1995 року стосується Браїлово-Ченстоховської ікони. Тому ці перекази потрібно розрізняти.