Преподобний Сергій Радонезький (у миру — Варфоломій) народився 3 травня
1314 року поблизу Ростова в благочестивій родині Кирила і Марії. Ще до
його народження Господь явив особливі знаки майбутньої святості дитини.
З ранніх років Варфоломій вирізнявся любов’ю до молитви, стриманістю та
постом.
Навчання давалося йому нелегко. Він щиро молився Богові про допомогу, і
одного разу зустрів старця-ченця, який благословив його та дав частинку
просфори. Після цієї зустрічі хлопець легко опанував грамоту і з великою
ревністю почав вивчати Святе Письмо.
Після смерті батьків Варфоломій разом із братом оселився в лісі
неподалік Радонежа. Там вони збудували невелику церкву на честь
Пресвятої Трійці. Згодом брат залишив пустинне життя, а Варфоломій у
1337 році прийняв чернечий постриг з ім’ям Сергій.
Навколо преподобного поступово зібралися учні. Так виникла обитель, яка
стала відомою як Троїце-Сергіїв монастир. Сергій був прикладом смирення
і працьовитості: власноруч будував келії, рубав дрова, носив воду,
випікав хліб і служив братії. Він навчав не лише словом, а насамперед
власним життям.
За святість життя Господь дарував преподобному дар чудотворення,
прозорливості та зцілення. Багато людей приходили до нього по духовну
пораду, молитву і допомогу, і ніхто не відходив без утіхи.
Преподобний Сергій зі
смирення відмовився стати митрополитом, наступником святителя Олексія. Перед Куликовською битвою він благословив великого князя Димитрія Донського та двох ченців своєї
обителі — Пересвіта й Ослябю, передбачивши перемогу. Ця перемога стала
важливою подією в історії звільнення Русі від монголо-татар.
За своє святе життя преподобний удостоївся особливих Божих одкровень.
Найвідомішим стало явлення Пресвятої Богородиці з апостолами Петром і
Іоаном Богословом, яка пообіцяла Своє постійне заступництво для його
монастиря.
Перед своєю кончиною преподобний Сергій благословив наступником свого
учня Никона та заповідав братії жити в страху Божому, зберігати чистоту
серця і щиру любов між собою.
25 вересня 1392 року преподобний Сергій мирно відійшов до Господа. Його
життя стало прикладом смирення, молитви, праці та безмежної довіри
Богові. Заснована ним Свято-Троїцька обитель стала одним із
найважливіших духовних центрів православного світу, а сам преподобний
Сергій і сьогодні залишається одним із найшанованіших святих
Православної Церкви.