18 липня Православна Церква вшановує обрітення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького — великого подвижника, засновника Свято-Троїцької обителі та одного з найулюбленіших святих православного світу.
Минуло майже тридцять років після блаженної кончини преподобного Сергія (1392 рік). Його учні вирішили збудувати над місцем поховання свого духовного наставника новий кам’яний Троїцький собор.
Напередодні початку будівництва одному благочестивому мирянину було дивне видіння. Преподобний Сергій сказав:
«Чому залишаєте мене стільки часу в гробі, землею покритого, а вода пригнічує тіло моє?»
Про це негайно повідомили ігумена преподобного Никона, найближчого учня святого. Коли 5 (18) липня 1422 року відкрили могилу преподобного, усі стали свідками великого Божого чуда: чесні мощі святого були знайдені нетлінними, хоча дерев’яна труна вже частково постраждала від вологи. Це стало очевидним свідченням особливої Божої благодаті, що перебувала зі Своїм угодником.
Після обрітення мощі урочисто перенесли до новозбудованого Троїцького собору. Відтоді біля них почали звершуватися численні зцілення, люди отримували духовну підтримку, втіху та допомогу в найрізноманітніших життєвих обставинах. Саме після цієї події шанування преподобного Сергія швидко поширилося далеко за межі його монастиря.
Минуло вже понад шість століть, але й сьогодні тисячі паломників щороку приходять до Свято-Троїцької Сергієвої лаври, щоб поклонитися чесним мощам преподобного. Для православних християн вони залишаються не лише дорогоцінною святинею, а й живим свідченням слів Спасителя: «Хто вірує в Мене, хоч і помре, буде жити» (Ін. 11:25).
Преподобний Сергій і нині навчає нас тому, чим жив усе своє життя: смиренню, любові до Бога, братолюбству, невтомній молитві та довірі Божому Промислу.