19 вересня Православна Церква згадує дивовижну подію, що, за церковним Переданням, сталася у давнину у Фригії, в Малій Азії.
Біля цілющого джерела тут стояв храм, освячений на честь Архістратига Божого Михаїла. При ньому багато років служив благочестивий християнин на ім’я Архип. Своїм життям, молитвою та проповіддю він приводив людей до віри у Христа.
Та знайшлися люди, які вирішили знищити і храм, і його служителя. Вони з’єднали води двох гірських потоків і спрямували їх просто на святиню. Здавалося, ще мить - і бурхлива вода знесе все на своєму шляху.
Архип не залишив храму. Не маючи людської сили зупинити стихію, він став молитися Богові та просити допомоги Архістратига Михаїла.
І сталося чудо. За церковним Переданням, явився Архістратиг Михаїл і ударом жезла розсік скелю. У ній утворилася велика розщелина, куди й спрямувалися бурхливі води. Храм залишився неушкодженим.
Саме з цією подією церковне передання пов’язує назву Хони - місце, де води увійшли в розщелину. Пам’ять про чудо збереглася й у православній іконографії: Архістратиг Михаїл зображується біля скелі, куди спрямовується потік води, а поруч - преподобний Архип, який молитовно звертається до Бога.
Ця давня подія нагадує нам просту, але важливу істину: там, де закінчуються людські сили, не закінчується молитва. Архип не міг сам зупинити потік, але залишився вірним Богові й не покинув святині перед небезпекою.
Святий Архістратиже Божий Михаїле, моли Бога за нас!