6 жовтня Церква вшановує Зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.
На перший погляд може виникнути запитання: чому настільки особистий момент людського життя, як зачаття дитини, стає церковним святом?
Відповідь відкриває перша глава Євангелія від Луки.
Праведні Захарія та Єлисавета дожили до похилого віку, але не мали дітей. Коли Захарія звершував священницьке служіння в Єрусалимському храмі, йому явився Ангел Господній і сповістив:
«Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета породить тобі сина, і даси йому ім’я Іоанн» (Лк. 1:13).
Після повернення Захарії додому Єлисавета зачала (див. Лк. 1:23-25). Саме цю подію згадує сьогодні Церква.
Однак предметом свята є не подружня близькість Захарії та Єлисавети. Церква святкує початок нового людського життя і початок здійснення Божої обітниці.
Ще до народження Іоанна Ангел говорить про нього як про конкретну людину та відкриває його майбутнє покликання: він буде великим перед Господом і приготує людей до зустрічі з Месією (див. Лк. 1:15-17).
Особливо дивовижно, що саме із цієї події фактично розпочинається євангельська розповідь про прихід у світ Спасителя. Євангеліст Лука починає не з Вифлеєма і навіть не з Благовіщення Пресвятої Богородиці, а з Захарії, Єлисавети та звістки про майбутнє народження Предтечі.
Через шість місяців той самий Архангел Гавриїл принесе Благу звістку Діві Марії. А ще пізніше дві історії зустрінуться: коли Богородиця прийде до Єлисавети, Іоанн, перебуваючи ще в материнській утробі, радісно здригнеться при наближенні Христа (див. Лк. 1:39-44).
Тому Зачаття Іоанна Предтечі можна назвати першим передзвоном наближення Нового Завіту. Предтеча ще не народився, ще не вийшов на проповідь, ще не сказав про Христа: «Ось Агнець Божий», - але його життя і служіння вже почалися.
У цьому святі є й важлива думка про цінність кожного людського життя. Для Бога людина має цінність не відтоді, коли вона стала відомою, корисною чи здійснила щось велике. Бог бачить і кличе людину ще тоді, коли світ про неї нічого не знає.
Світ побачить Іоанна через багато років - великим пророком, голосом пустелі, Предтечею Христовим.
А Бог бачить його вже тоді, коли праведна Єлисавета лише починає носити дитину під своїм серцем.
Саме тому сьогодні Церква святкує не фізіологію зачаття, а таємницю початку людського життя, почуту Богом молитву та перший крок до великих євангельських подій.
Історія приходу Спасителя у світ починається дуже тихо - з молитви двох старих людей і нового життя, яке зародилося під серцем матері.